ВЁдповЁда╨мо на запитання читачЁв (XVII╡)

⌠Чому в укра©нськЁй мовЁ вживають Ёменник окуляри, а не очки?■

Слово око ≈ спЁльнослов▓янське, походить з Ёндо╨вропейсько© мови, де ок означало ⌠дивитися■. У росЁйськЁй воно виступа╨ або як застарЁле, або як дЁалектне, або в поетичному стилЁ. Форма множини очи, що збЁга╨ться з колишньою формою дво©ни цього слова, стала пЁдгрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфЁкс -к Ё закЁнчення -и). У сучаснЁй укра©нськЁй мовЁ око (очЁ) ╨ лЁтературною нормою, але назва окуляри утворилася вЁд Ёншо©, нЁж у росЁйськЁй, основи, а саме: вЁд латинського oculus, котре означа╨ ⌠око■; точнЁше ≈ вЁд ocularis ≈ прикметника до oculus. Як термЁн у нас використовують окуляр ≈ елемент складно© оптично© системи з двоступеневим зображенням (у мЁкроскопЁ, пЁдзорнЁй трубЁ).

ОскЁльки в давнЁ часи у свЁтовЁй науцЁ (зокрема в медицинЁ) користувалися переважно латиною, то цЁлком природно, що й винайдений пристрЁй для полЁпшення зору дЁстав назву, пов▓язану з цЁ╨ю мовою: ocularis ≈ очний. ВЁд нього утворено й окулЁст ≈ лЁкар очних хвороб.

Укра©нське слово очко ма╨ кЁлька значень. НайпоширенЁше з них ≈ ⌠одиниця рахунку для позначення виграшЁв у спортЁ■. Очки в розумЁннЁ ⌠окуляри■ у нашЁй лЁтературнЁй мовЁ не вживаються.

⌠Чи ╨ рЁзниця у значеннЁ дЁ╨слЁв одягати, надЁвати, надягати?■

Вони не зовсЁм тотожнЁ, як то зда╨ться тим, хто каже: ⌠одягни шапку■; ⌠дЁвчина одягла намисто■. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спЁдницю, костюм, плащ, пальто тощо. А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надЁвають. Тобто це дЁ╨слово переда╨ змЁст ⌠приладжувати, прикрЁплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось■.

Надягати на вЁдмЁну вЁд одягати вжива╨ться у прямому значеннЁ ≈ ⌠натягувати одяг на когось, на щось■.

⌠Чи синонЁмЁчнЁ вислови приймати мЁри Ё вживати заходЁв?■

У значеннЁ ⌠захЁд для досягнення, здЁйснення чогось■ слово мЁра не використову╨ться. Тож замЁсть приймати мЁри треба вживати заходЁв. Також не в мЁру розвитку, а з розвитком, не в мЁру вдосконалення конструкцЁ©, а з удосконаленням конструкцЁ©.

⌠Оскаржувати чи оспорювати?■

Оскаржувати ≈ офЁцЁйно подавати заяву у вищу ЁнстанцЁю, протестуючи проти якогось рЁшення, чи©хось дЁй: оскаржувати вирок, оскаржувати сво╨ звЁльнення з роботи.

До дЁ╨слова оспорювати в такому значеннЁ останнЁм часом не вдаються.

⌠У яких випадках ╨ слушним слово витЁкати, а в яких ≈ випливати?■

ВитЁкати виступа╨ тЁльки в буквальному, фЁзичному розумЁннЁ ⌠литися звЁдкись■, ⌠брати початок десь■ (про рЁчку, струмок, джерело тощо). ⌠З то© хрещальницЁ витЁка╨ вода по ринвЁ в дерев▓яну купальню■ (Михайло Коцюбинський), ⌠З щЁлин березово© кори з тихим шумом витЁкав пахучий сЁк ≈ пЁдставляй рот Ё пий■ (Степан Чорнобривець). Випливати. КрЁм прямих значень, ужива╨ться переносно ≈ бути висновком, логЁчним наслЁдком чогось попереднього. Отже, з погляду стилЁстично© норми дЁ╨слово витЁка╨ у фразЁ ⌠З усього викладеного витЁка╨, що студент мав рацЁю■ недоречне. ЗамЁсть нього слЁд поставити виплива╨: ⌠З усього викладеного виплива╨, що студент мав рацЁю■.

⌠Стежити чи слЁдкувати?■

Стежити ≈ багатозначне слово. Стежити за грою (за успЁхами учнЁв, за розвитком подЁй, за повЁдомленнями, за собою, за пЁдозрЁлою особою), стежити, щоб нЁхто не вЁдстав. У розмовному стилЁ в значеннЁ ⌠стежити■ часом безпЁдставно використовують слово слЁдкувати. Воно виража╨ Ёнше поняття ≈ ⌠йти слЁдом за кимсь, чимсь■. ⌠ДЁти невЁдступно слЁдкували (тобто йшли) за мамою■.

⌠Статися чи вЁдбутися?■

Статися ≈ трапитися, мати мЁсце. Сталася важлива подЁя, сталася трагедЁя, сталася затримка, сталася бЁда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? ДЁ╨слово вЁдбутися в цьому значеннЁ невживане або вжива╨ться зрЁдка. Отже, невдало: вЁдбулася трагедЁя, вЁдбулися глибокЁ зрушення, нЁчого не вЁдбулося, раптом вЁдбулося несподЁване, що з вами вЁдбулося?

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■