ПарламентарЁй ≈ парламентер

Часто плутають цЁ Ёменники, пЁдмЁнюють одного одним. А значення ©хнЁ такЁ. ПарламентарЁй (парламентар) ≈ член парламенту. ⌠В Укра©ну при©здять делегацЁ© керЁвних дЁячЁв Ё парламентарЁ©в з Ёнших кра©н■ (з газети).

Парламентер ≈ особа, уповноважена однЁ╨ю з сторЁн, що воюють, вступати в переговори з Ёншою. ⌠Якуб Собеський розумЁв небезпеку Ё вимагав вЁд Хоткевича надЁслати до туркЁв парламентерЁв з пропозицЁ╨ю миру■ (ЗЁна©да Тулуб).

Порскати ≈ порськати

РозрЁзняються семантично.

Порскати ≈ з силою прискати, вилЁтати, розсипатися (про бризки, Ёскри, дрЁбнЁ часточки чогось). ⌠ГорЁла хата. Завалювалися крокви, Ё в захмарене небо порскали снопи Ёскр■ (ЮрЁй Бедзик), переносно: ⌠≈ Коли б не сиве волосся, нЁзащо б не назвав обох старими ≈ скЁльки бризкЁв молодостЁ порска╨ з-пЁд ©хнЁх примружених вЁй!..■ (ЮрЁй Яновський).

Зал ≈ зала

Слова запозиченЁ. Зал утворене вЁд нЁмецького der saal (чоловЁчий рЁд), а зала ≈ вЁд французького la salle (жЁночий рЁд). Наприклад: ⌠ПЁзнЁй вечЁр. Зал чекання на вокзалЁ майже порожнЁй■ (╡ван Кочерга), ⌠Черговий збЁр влаштували у фЁзкультурному залЁ■ (Олесь Донченко); ⌠Ясна зала вся свЁтлом пала╨■ (Леся Укра©нка), ⌠ФункцЁональним та композицЁйним центром палацЁв урочистих подЁй ╨ обрядова зала■ (з журналу).

Отже, наявнЁсть двох форм можна пояснити впливом мови-джерела, з яко© лексема запозичена. У сучаснЁй укра©нськЁй мовЁ варЁант чоловЁчого роду (зал) уживають частЁше, нЁж жЁночого (зала).

У готелЁ ⌠Укра©нЁ■ чи ⌠Укра©на■?

ЧитачЁ цЁкавляться: чи треба узгоджувати прикладки, що складаються зЁ слова готель Ё його назви? ПримЁром: ⌠Я живу в готелЁ ⌠Укра©нЁ■ чи в готелЁ ⌠Укра©на■?

Назва готелЁв ≈ умовна. А прикладки, вираженЁ умовними назвами, не узгоджуються. Тому слЁд написати: ⌠Я живу в готелЁ ⌠Укра©на■. Так само в готелЁ ⌠Театральний■, а не в готелЁ ⌠Театральному■, в готелЁ ⌠ДнЁпро■, а не в готелЁ ⌠ДнЁпрЁ■.

ГазифЁкацЁя, а не газофЁкацЁя

Чому? Адже ≈ газогенератор. В обох ЁменникЁв корЁнь газ-. У словЁ газогенератор, яке ╨ складним Ё компонентами ма╨ самостЁйнЁ лексеми газ та генератор, звук о ≈ сполучний голосний. У словЁ газифЁкацЁя не може бути сполучного звука, бо в ньому тЁльки один корЁнь (газ-), а наступна його частина явля╨ собою по╨днання суфЁкса й закЁнчення. СуфЁкс ≈ифЁкацЁ(я) знаходимо в таких Ёменниках, як електрифЁкацЁя, класифЁкацЁя, ратифЁкацЁя тощо.

МЁць ≈ моцЁ

ВЁд Ёменника мЁць походять мЁцнЁсть, мЁцний, мЁцнЁти, змЁцнювати та Ён. ПЁд впливом форм Ёз закритим складом з▓явилася тенденцЁя вживати Ё також у вЁдкритому: ⌠ПостарЁв Головатюк ≈ нема╨ в тЁлЁ вже тЁ╨© мЁцЁ, що була ранЁше■ (з газети). Це груба помилка. Треба казати й писати мЁць, мЁццю, але моцЁ, як нЁч, нЁччю, але ночЁ. Наприклад: ⌠Безсмертен, хто прийшов у свЁт як первоук ╡ мЁццю генЁя пЁднЁсся на вершини■ (Максим Рильський), ⌠ВЁтер дув, дув, аж Ёз моцЁ вибився, сердешний■ (╙вген ГребЁнка)

Одним рядком

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■