З допомогою ≈ за допомогою

ОстаннЁми десятирЁччями в лЁтературнЁй мовЁ усталилося таке неписане правило: якщо йдеться про людину, вживати прийменник з (з допомогою друга, батька, колеги), а коли мовиться про неживий предмет, зокрема Ёнструмент, знаряддя. що сприя╨ виконанню дЁ©,≈ прийменник за (за допомогою механЁзмЁв, за допомогою електрики). Прийменник при бЁля слова допомога доцЁльнЁше замЁнювати прийменниками з або за ≈ залежно вЁд контексту. Отже, шляхи будують за допомогою (а не при допомозЁ) дорожнЁх машин.

Поступ ≈ хода

Чита╨мо в газетЁ: впевнений поступ весни. А чи правильно це? НЁ. У такому разЁ доречне хода, яке росЁйською переклада╨ться поступь, що й спричиню╨ помилки в укра©нському мовленнЁ. Поступ, синонЁм слова прогрес, широко вживалося в нашЁй класицЁ: ⌠Дух, що тЁло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю■ (╡ван Франко), ⌠Невже не вЁрите в людство, в поступ, у культуру?■ (ЮрЁй Смолич).

У радянськЁ часи, коли прагнули злити нацЁ© та ©хнЁ мови, cлово поступ було майже витЁснене Ёменником Ёншомовного походження прогрес. Тепер, на думку мовознавцЁв, укра©нському синонЁмовЁ треба повернути законне мЁсце. Але для цього його слЁд застосовувати в правильному значеннЁ.

Звертатися ≈ поводитися

⌠Солдати скаржаться, що ©х годують препогано, звертаються до них грубо■. Розглядаючи це речення, лЁнгвЁст Олександр ПономарЁв зазнача╨, що дЁ╨слово звертаються використане тут недоречно, воно явля╨ собою невдалий переклад росЁйського обращаться. У деяких випадках обращаться справдЁ годиться перекладати звертатися, тобто спрямовувати сво© слова або дЁяльнЁсть на когось чи на щось: обращаться с речью (за помощью, к врачу, к темам и сюжетам) ≈ звертатися з промовою (по допомогу, до лЁкаря, до тем Ё сюжетЁв). А коли росЁйське обращаться ма╨ значення ⌠ставитися до когось, тримати себе певним чином стосовно якогось об▓╨кта■, то як укра©нський вЁдповЁдник використовують поводитися: с ним хорошо обращаются ≈ з ним добре поводяться; осторожно обращаться с приборами ≈ обережно поводитися з приладами. Тож у наведеному вище уривку газетного тексту потрЁбно було написати ⌠поводяться з ними грубо■.

Верста ≈ верства

Як мЁра довжини, назва верстового стовпа, дуже високо© людини (розм.) уживаються паралельно. З версту (з верству) пройти, десять верст (верств) до села. У значеннях ⌠шар■, ⌠пласт■, ⌠частина суспЁльного класу■ тощо використову╨ться переважно верства. СуспЁльна верства.

Верста ≈ верства

Сутичка ≈ гостра суперечка; сварка. ⌠Фросина ДанилЁвна невдоволена була, бурчала, а ЁнодЁ доходило й до гострих сутичок мЁж матЁр▓ю Ё дочкою■ (Антон Хижняк). Це також невеличкий короткочасний бЁй. ⌠КЁлька разЁв на добу спалахували короткЁ, блискавичнЁ сутички з ворожими заслонами■ (Олесь Гончар). Ужива╨ться й переносно. ⌠Багато прекрасних людяних поривань розгубилось Ё позабулось на житт╨вих дорогах. Багато вЁдняли нерЁвнЁ сутички з житт╨вими перешкодами■ (Олександр Довженко). ЗЁткнення ≈ дЁя за значенням зЁткнутися ≈ наткнутися на когось, щось, несподЁвано зустрЁтися з ким-небудь тощо. ⌠НЁкола╨ чомусь згадав, як колись читав про зЁткнення двох по©здЁв у тунелЁ■ (Михайло ЧабанЁвський).

Культовий ≈ культЁвський

МовознавцЁ давно звернули увагу на Ёснування паронЁмЁв ≈ слЁв, близьких за звуковим складом Ё вимовою, але рЁзних за значенням. Така подЁбнЁсть часом спричиню╨ семантично неприпустиме вживання ©х одне замЁсть одного, що веде до затемнення змЁсту висловлювання.

Розгляньмо деякЁ з цих лексем.

Культовий ≈ пов▓язаний з культом ≈ релЁгЁйною обрядовЁстю. Культова споруда, культовий спЁв, предмети культового призначення.

КультЁвський ≈ що ма╨ стосунок до культу особи. КультЁвське минуле, культЁвська атмосфера, культЁвська ЁдеологЁя, культЁвськЁ перекручення.

Людський ≈ людяний ≈ людний

Людський ≈ належний людям, який склада╨ться з людей. Людське тЁло, людська справедливЁсть, людський рЁд, людське щастя.

Людяний ≈ який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до Ёнших; гуманний. Людяна натура, людяний закон, людяне гасло.

Людний ≈ багатолюдний. Людне зЁбрання, людне мЁсце, людний шлях.

╡ндЁйцЁ ≈ ЁндЁанцЁ ≈ Ёндуси

╡ндЁйцЁ ≈ загальна назва корЁнного населення ╡ндЁ© та Пакистану.

╡ндЁанцЁ ≈ у сучасному вжитку найменування корЁнного населення Америки (за винятком ескЁмосЁв).

╡ндуси (застарЁле) ≈ те саме, що ЁндЁйцЁ. Друге значення слова Ёндуси ≈ послЁдовники Ёнду©зму.

Бойлер ≈ бройлер

Бойлер ≈ пристрЁй для нагрЁвання води в системЁ теплопостачання й гарячого водопостачання. ПохЁднЁ: бойлерна, бойлерний.

Бройлер ≈ вЁдгодоване на м▓ясо курча вЁком 60≈70 днЁв; примЁщення для таких курчат. ПохЁдне: бройлерний.

Книжковий ≈ книжний

Книжковий ≈ той, що стосу╨ться книжки, пов▓язаний з нею, з виданням Ё розповсюдженням лЁтератури тощо. Книжкова обкладинка, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова графЁка.

Книжний ≈ характерний для лЁтературно-писемного викладу, не властивий живЁй мовЁ; узятий, запозичений з книжок. Книжний стиль, книжнЁ знання.

Аркан ≈ оркан

Аркан ≈ 1. Довгий мотузок Ёз зашморгом, яким ловлять тварин. ⌠Василь на арканЁ вЁв жеребця до Псла■ (Панас Мирний). 2. Вид танцю. ⌠Тут, бЁля ДнЁпра, гуцули танцювали свЁй славетний аркан■ (Семен Журахович).

Оркан ≈ тропЁчний циклон, що утворю╨ться в ПЁвденнЁй пЁвкулЁ. ⌠А то скажений оркан пролетить над його головою...■ (з газети).

КабЁнетний ≈ кабЁнетський

КабЁнетний ≈ 1. Який стосу╨ться кабЁнету ≈ кЁмнати для занять, службового примЁщення Ё т. Ён. КабЁнетнЁ меблЁ. 2. Що вЁдбува╨ться в кабЁнетЁ; вЁдЁрваний вЁд життя. КабЁнетнЁ заняття, кабЁнетний учений.

КабЁнетський ≈ який стосу╨ться кабЁнету ≈ складу уряду в деяких кра©нах. КабЁнетська криза.

Йот ≈ йота

Йот ≈ назва лЁтери укра©нського алфавЁту на позначення звука й.

Йота ≈ буква грецького алфавЁту, яка переда╨ звук Ё. НЁ на йоту

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua