Не можна ■закаляти волю"

Хтось ненароком вас штовхнув у громадському транспортЁ чи на вулицЁ й каже: ⌠Я вибачаюся■. Але частка -ся в дЁ╨словЁ означа╨ себе, отже, виходить, людина вибача╨ саму себе, хоча вважа╨, що завинила перед вами. Тому потрЁбно казати Ё писати: вибачте (пробачте, даруйте, простЁть) менЁ або я перепрошую.

Так само недоречнЁ звороти треба вибачитися, не забудьте вибачитися; краще вжити треба попросити вибачення, не забудьте перепросити.

Старий ЁнтелЁгент, працЁвник редакцЁ© окружно© газети Степан Демидович в одному з творЁв Семена Жураховича зауважу╨ сво╨му молодому колезЁ МаратовЁ Крицевому: ⌠А ось ви пишете: ⌠Закаляти волю■. Так не можна... Закаляти (забруднювати) чоботи в болотЁ ≈ то бува╨. Бачите, в росЁйськЁй мовЁ це слово ма╨ зовсЁм Ёнший змЁст. Саме його ви, певно, Ё мали на увазЁ■. Той змЁст в укра©нськЁй мовЁ передають дЁ╨слова гартувати, загартовувати та ЁншЁ з коренем гарт. Гартують сталь, залЁзо, стрЁли, тобто, охолоджуючи розжарений метал, надають йому твердостЁ й мЁцностЁ. А переносно гартувати ≈ виховувати моральну Ё фЁзичну стЁйкЁсть, витривалЁсть, умЁння переборювати труднощЁ, незгоди.

Слова вЁйськовий Ё во╨нний багато хто помилково вважа╨ за синонЁми Ё вжива╨ у невластивому ©м значеннЁ. Коли у ВерховнЁй РадЁ депутати обговорюють во╨нну доктрину, то вводять людей в оману, бо вони можуть подумати, що наша кра©на збира╨ться з кимось воювати. Адже те, що пов▓язане з вЁйною, укра©нською мовою ≈ во╨нний: во╨нний стан, во╨нна загроза, во╨нна перемога. А вЁйськовий стосу╨ться вЁйська: вЁйськова доктрина, вЁйськова частина, вЁйськова та╨мниця, вЁйськовЁ маневри.

А згадаймо, скЁльки плутанини було з уживанням слЁв виборний Ё виборчий пЁд час недавнЁх президентських перегонЁв. Мовилося й писалося то виборна кампанЁя, то виборча, то виборне начало, то виборче Ё т. Ён. А як же правильно? АкадемЁчний словник укра©нсько© мови (СУМ) фЁксу╨ цЁ слова в таких значеннях: виборний ≈ що визнача╨ться чи обира╨ться голосуванням. Виборна особа, виборна посада, виборне начало. Виборчий ≈ пов▓язаний з виборами, з мЁсцем, де вони вЁдбуваються, з правовими нормами, якЁ встановлюють порядок ©х проведення. Виборча кампанЁя, виборчий блок, виборча дЁльниця, виборчий бюлетень, виборче право.

ЗмЁстову вЁдмЁннЁсть мають Ё прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить вЁд Ёменника громада й означа╨ ≈ належний до певного колективу людей. ГромадськЁ органЁзацЁ©, громадський будинок, громадська думка. Другий стосу╨ться громадянина як члена суспЁльства, а також усього громадянства. ГромадянськЁ права, громадянська мужнЁсть, громадянська совЁсть. ВЁдповЁдно до цих значень ма╨мо й послуговуватися згаданими прикметниками.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua